Читайте, люди, інакше вам не жити

Номер 195 за 20.10.2005
Свято книги у Франкфурті-на-Майні
Олег БОРОВСЬКИЙАнастасія БОГУСЛАВСЬКА

57-й Міжнародний книжковий ярмарок, який урочисто відкрився у вівторок увечері у Франкфурті-на-Майні і триватиме до 23 жовтня, проходить під промовистим гаслом: «Читайте, люди, інакше вам не жити». У цьому найбільшому «книжковому базарі» світу беруть участь 7223 учасники з 101 країни світу, в тому числі з України. Україну представляють «Фоліо», «Кальварія», «Мистецтво», «Картографія» та інші видавництва. Окремий стенд має і Львівський форум видавців. На державному стенді виставлено близько 300 книжок, виданих загалом півтора десятками видавництв. За словами піар-менеджера «Кальварії» Ксенії Сладкевич, українські видавці намагалися отримати місця подалі від державного стенду, адже на ньому, крім традиційних рушників, Шевченка та загалом бідно представленої української літератури, вміщено піратські видання зарубіжних авторів y перекладі на українську. Одне з найкращих дитячих видавництв «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» не поїхало цього року до Франкфуртa. За словами директора видавництва Івана Малковича, вони були надто завантажені виданням 6-ї книги про Гаррі Поттера.

Серед письменників України гостями Франкфурта стали Юрій Андрухович, Андрій Курков, а Любко Дереш та Сергій Жадан проведуть y рамках ярмарку свої «круглі столи».

Щороку почесним гостем цього заходу є певна країна світу, яка представляє найбільшу експозицію та проводить найбільшу кількість презентацій, дискусійних клубів за участі своїх письменників. Цьогоріч таким почесним гостем є Корея. На жаль, лише Південна, бо Північна, комуністична, відмовилася від запрошення, і німці та гості ярмарку так і не зможуть придбати цитатники великих вождів Кім Ір Сена та Кім Чен Іра. Прем'єр-міністр Південної Кореї Лі Хай Чан у своїй промові на відкритті ярмарку звернув увагу на дійсно існуючу прірву між культурами Сходу і Заходу: «Незважаючи на прогрес у зв'язках між Сходом і Заходом, між нами надалі існує тверда стіна».

У кулуарах ходили чутки, що почeсним гостем 2008 року збиралися запросити Україну, проте невідомо, чи зможе держава гідно представити українських письменників, які загалом дуже цікаві світові.

Окрема тема ярмарку — футбол. В одному із залів розміщено експозицію «Футбольний світ», присвячену чемпіонату світу з футболу-2006, який пройде в Німеччині. У рамках ярмарку навіть заплановано проведення... футбольного матчу між збірними письменників Кореї та Німеччини. Організатори ярмарку виділили під книги про футбол 2 тисячі кв. метрів виставкової площі. Родзинками цього майданчика є літературні опуси голкіпера збірної Німеччини Олівера Канна (його книга «Вдома у нас — я єдиний звір») та тренера збірної Юргена Клінсманна («І тут вивели мене мої почуття на прогулянку»).

Франкфуртська виставка завершиться нагородженням турецького письменника Орхана Памука (був одним із претендентів на цьогорічну Нобелівську премію з літератури) міжнародною премією Біржового союзу німецької книготоргівлі за 2005 рік.

Організатори сподіваються, що цього року, як і минулого, ярмарок відвідають приблизно 270 тисяч книголюбів. До неділі у Франкфурті буде представлено понад 100 тисяч видавничих новинок.

www.umoloda.kiev.ua

«Кульбітна» відзнака

Номер 049 за 17.03.2007

Для невтаємничених повідомляємо, що загадкове M&S розшифровується як Мацкевич Петро і Сладкевич Ксенія (видавництво «Кальварія»). Мережевий часопис «Кульбіт» теж до «Кальварії» має безпосереднє відношення.

Заручившись підтримкою смачних алкогольних спонсорів, солідно-шляхетною присутністю представників дипломатичного корпусу в Україні (Андріс Вілцанс, Лаура Рейніля, Ханні Хювярінен та Жан-П'єр Фрьолі) та гостинністю тусовочного кнайп-клубу «Купідон», кальварійська команда взялася хвацько «роздавати слонів». Під роздачу потрапили чотири неспеціалізовані й орієнтовані на широку аудиторію ЗМІ та два журналісти, які регулярно висвітлюють сучасний «культурний ландшафт». Назви видань та імена переможців визначалися «за результатами моніторингу ЗМІ за 2006 рік». Моніторили, звісно ж, самі кальварійці тісним товариством. «Культурними провідниками — 2006» стали часописи «Афіша», «Експерт Україна», газета «Без цензури», ТРК «Радіо Ера FM» та журністи Михайло Бриних та Олександр Красюк. Переможцям вручали шотландське віскі «Роб Рой» у неймовірно гарнюній святковій упаковці, чилійський Совіньйон, альбом «20 художників України» від галереї «Ательє Карась», книжки від видавництва «Кальварія» і, звісно ж, троянди. Щоб людське щастя «культурних» журналістів мало «рівних два крила»: «красиве і корисне». На спеціальні відзнаки від власника «Купідона» Федора Баландіна здобувся Інтернет-портал «СУМНО», а Євген Карась вирішив нагородити своїх улюблених журналістів Дмитра Десятерика (його на врученні не було) та Ольгу Петрову. Музикували на церемонії фольк-гурт «Рун» та акапельна формація GALANTE SOLO.

Щоб присутніх від споглядання лауреатських «Роб Роя» та Совіньйона не «задушила жаба», організатори вирішили розіграти між гостями по пляшці цих напоїв, влаштувавши міні-вікторину. Вино виграла Ірена Карпа, а віскі — Наталка Дмитренко.

Відверто кажучи, журналісти-лауреати Красюк з Бринихом мали дещо знічений вигляд. Не надто привчена наша братія до меду. Видання, які надають свої шпальти для висвітлення культурного процесу (справжнього, а не амебно-барануватого) в Україні можна порахувати на пальцях однієї руки. А матеріали на тему культури — нині найменш оплачувані. Принаймні навряд чи сучасний вітчизняний культурний оглядач чи літературний критик може дозволити з власного гонорару купити собі бодай на свято «Роб Рой».

НИМИДОРА.

ПРЯМА МОВА

Петро Мацкевич, головний редактор видавництва «Кальварія»:

— Не пам'ятаю, хто перший озвучив ідею започаткувати цю премію. Перед тим, як її придумати, ми перелопатили всю україномовну пресу і з жахом виявили, що в Україні з кожним кварталом ті шпальти газет і журналів, де пишуть про культуру, або скорочуються, або й узагалі зникають. А рівень матеріалів, присвячених культурі, — взагалі нижче плінтуса, тобто не витримує жодної критики. Виняток становлять матеріали буквально декількох журналістів.Скажу відверто, нас це просто образило. Як на мене, головні редактори більшості українських ЗМІ самі не тямлять, що коять. Адже найцікавіша інформація для читачів усіх без винятку регіонів України — це інформація не на економічну чи політичну тематику, а саме на тематику культурну. Крім того, саме культурницька інформація формує людські смаки і світогляд. Тому журналісти, які пишуть про культуру і пишуть добре, варті того, щоб їх відзначити. Мене недавно страшенно роздратувало гасло на Першому Національному телеканалі: «Буде хліб, буде й пісня». Як на мене, такі гасла дебілізують країну. Бо хліб буде лише тоді, коли є пісня.

www.umoloda.kiev.ua